Наша історія
Майже 100 років діяльності. Історія Спілки Української Молоді
Початки СУМу в Україні
СУМ в підпіллі
Спілка Української Молоді була заснована у Києві в 1925 році. На той час Україна перебувала під радянською окупацією, що позначалось на всіх сферах суспільного життя. Втім, дирекція Київської першої трудової школи ім.Шевченка у 1923 році об’єднала школярів у Товариство Єднання й Згоди. Метою ТЄЗ було патріотичне виховання молоді.
Радянська дійсність не сприяла діяльності українських організацій, а відтак, ТЄЗ офіційно припинило свою діяльність. Найактивніші члени Товариства в травні 1925 року засновують підпільну Спілку Української Молоді. На її чолі знаходиться Микола Павлушков – випускник Першої трудової школи ім.Шевченка та близький родич директора школи Володимира Дурдуківського та відомого інтелектуала Сергія Єфремова.
СУМ працює за «п’ятірковою» системою, коли провід організації складається з 5 осіб і кожен член первинної п’ятірки об’єднує навколо себе чергову п’ятірку. Спілці вдалося вийти за межі трудової школи та Києва, а найгучнішою тогочасною акцією СУМ було поширення листівок з приводу трагічної загибелі Симона Петлюри у травні 1926 року.
У 1929 році Спілку викривають, а її провідників судять на великому показовому суді, що відбувся у березні-квітні 1930 року у Харкові – тогочасній столиці радянської України. Процес над Союзом Визволення України та Спілкою Української Молоді (загалом 45 осіб) був покликаний знищити цвіт української інтелігенції. Миколі Павлушкову присудили 10-літній вирок, а в 1937 році стратили.
Відгомін подій пов’язаних із СВУ-СУМ був настільки великими, що згодом у різних куточках України та країв-поселень українців виникали організації, які використовували назву Спілки Української Молоді.
Одна із таких молодіжних структур виникла у 1948 році в с.Кошляки на Тернопільщині. Націоналістичне підпілля (ОУН) об’єднало п’ятьох юнаків та дало їм завдання створити молодіжну організацію, яка б збирала інформацію про окупаційну владу та готовила своє членство до боротьби за самостійну Україну.
Юнаки взяли назву Спілка Української Молоді, знаючи про діяльність СУМу із матеріалів Харківського процесу. СУМ в Кошляках проіснував з 1948 по 1951 рік, відтак усіх членів організації було арештовано і засуджено до 25 років ув’язнення та 5 років заслання. Після смерті Сталіна вирок було амністовано і хлопцям довелося відсидіти лише по 5 років в’язниці.
Інша група була заснована в с.Печеніжин, неподалік Коломиї, в 1972 році. Її теж було розконспіровано, а членство засуджено на різні терміни ув’язнення.
СУМ в діаспорі
Після закінчення ІІ Світової війни тисячі українців опинилися в Німеччині у таборах так званих «переміщених осіб» (DP). Тут, у 1946 році, було засновано чи радше «відновлено» СУМ.
Коли, у вересні 1946-го в Авсбургзі відбулася перша конференція СУМ, то на неї прибули делегати від 24 осередків, що представляли близько 2 тис. членів організації.
В березні 1947 року на першому Конгресі СУМ делегати представляли 46 осередків та 3700 членів, ще через рік Спілка об’єднала понад 6 тисяч молодих українців. За короткий час СУМ став найчисельнішою молодіжною організацією української діаспори.
З 1949 року СУМ звертає увагу на виховну працю із дітьми та створює клітини юнацтва СУМ. Виховна система Спілки Української Молоді базується на теоретичній спадщині визначного педагога Григорія Ващенка, який присвятив сумівцям свою основну працю «Виховний ідеал».
З виїздом українців із Німеччини, в 1947 році засновано СУМ у Бельгії, в 1948 – Великій Британії та Канаді, у 1949 – США, у 1949-50 – в Австралії, Парагваї, Аргентині та Венесуелі, 1950 – Бразилії, Франції, Тунісі та Швеції, в 1951- Іспанії. Уже пізніше СУМ було створено в Італії. В 2000-х роках мережа СУМу поширилася на Естонію та Португалію і сьогодні СУМ діє в 12 країнах світу.
На момент відзначення свого 50-ліття (1996), лише в культурній сфері, СУМ в діаспорі налічував 31 хорів, 7 оркестрів, 61 танцювальних ансамблів та 5 гуртків бандуристів.
Відновлення СУМ в Україні
Відродження сумівської ідеї в Україні відбулося в кінці 80-х років ХХ століття, коли серед молодих членів Української Гельсінської Спілки виник намір створити організацію самостійницького напрямку. 19 серпня 1989 року на горі Маківці, де січові стрільці здобули перемогу над російськими військами, молодь Львівщини проголосила створення Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ). На зборах на Маківці були прийнято Програму і Статут СНУМу, а також обрано двох співголів – Ігоря Деркача та Олега Вітовича.
Від серпня 1989 року до травня 1990 року СНУМ організував 27 масових акцій, з них 23 заборонених владою, в яких взяли участь понад 64 тисячі молоді. В цей час Спілка налічувала 18 обласних організацій та понад тисячу членів.
На Першому Великому Зборі СНУМу, який відбувся 26-27 травня 1990 року в Івано-Франківську були присутні 220 делегатів із 23 областей України. Відтоді СНУМ отримав статус Всеукраїнської організації.
Багато лідерів організації стали депутатами різних рівнів рад (в т.ч. й Верховної Ради), а голова СНУМу став головою Координаційної Ради Світової Конференції Українських Молодіжних Організацій (СКУМО).
Проголошення незалежності України та підтвердження цього рішення Всеукраїнським референдум 1 грудня 1991 року стало поштовхом до перегляду мети й завдань Спілки. Відтак, 14-15 грудня 1991 року у Києві, на Другому Великому Зборі СНУМу прийнято рішення про виховну діяльність організації та зміну назви на «Спілка Української Молоді».
Спілка Української Молоді основний організаційний ресурс спрямовує на виховну діяльність з молоддю. В цей час відбуваються табори, вишколи та семінари, що покликані забезпечити організацію виховниками, які впродовж року ведуть виховну працю з дітьми, а підсумками їх щорічної діяльності є табори СУМу.
Водночас, Спілка робить заходи щодо входження до світової структури СУМу. В 1996 році СУМ в Україні приймають до світового СУМу й офіційною назвою організації є «Спілка Української Молоді в Україні» (подібно як є СУМ в інших країнах світу).
СУМ в Україні є виховною організацією із самобутньою організаційною традицією, історією, виховною системою. Спілкою проведено десятки таборів та сотні семінарів, завдяки яким тисячі українських дітей змогли відкрити для себе світ української духовності, історії, традиції та культури. З початку російської агресії сотні вихованців СУМу прилучилися до оборони України в складі ЗСУ чи ТРО, долучилися до волонтерської діяльності. Станом на лютий 2024-го, близько 80 сумівців захищають Україну зі зброєю в руках. 9 з них віддали своє життя за Батьківщину.